Десь вечір зазирає у фіранку,
Звабли́во, ніби збуджує тіла́,
Гаї, сади у ніжному серпанку,
Ховається у розкоші земля
Зоря природно, ніби балерина,
Танок вечірній звабливо веде,
А з вигляду непрохано вітрина
Красою зачаровує мене
Тут місяць показавсь на милім лоні
І пара закружляла в унісон,
Яка краса, тепер я у полоні,
Чи може не реальність це, а сон?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928435
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик