Осінній вечір.
Наповнюється місто
Тиші холодом.
Минає осінь.
В пожухлій траві, раптом,
Жовта квіточка.
Пливуть за обрій
Хмарки рожеві й білі.
Вечір над селом.
Зорі мерехтять
У вечоровім небі.
Сонце давно спить.
Печальні слова,
Неначе присуд долі.
Німий крик душі.
Розверзаються
Небесні брами. Снігом
Трусить листопад.
Холодний Всесвіт
Готує людям зиму
Неминучий факт.
Білий вальс вітрів
Вривається у осінь.
Спогади летять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928561
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2021
автор: Едельвейс137