/Вільний переклад слів пісні С.Кузнєцова./
Місяць осені бродить у парку,
Де зустрілись з тобою дітьми.
Іще вчора було дуже жарко
І про осінь не думали ми.
Та вона нагадала про себе
Школярами та купою хмар.
Нам до школи сьогодні не треба –
Ходімо у парк!
Приспів:
Зовсім непомітно
Ми прийшли удвох в холодний парк.
Це – прощання з літом,
Осінь привела сюди.
Рідні сквер і ліс вдягнули золотий розкішний фрак
І осені дим, і осені дим, і осені дим…
Парк спустілий, людьми не зігрітий.
Але вірний та відданий друг.
Галасливо промчалося літо –
І затихло… зсіріло навкруг.
Пожовтіли самотні стежини
Листя ранок прощання нагнав.
Ллються, ллються краплинки
І в тому не їх вина…
Двірника ледве ноги тримають,
П’яну лайку доносить туман,
Краплі хлищуть сердегу нагаєм:
Ох, скоріше б настала зима…
Заважати не стали йому ми
Бубоніти під мокрим плащем.
Бо невдячну він справу придумав –
Змагатись з дощем…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928569
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2021
автор: Білоозерянська Чайка