Здибалисє Штефце з Штефком
На вузькій дорозі,
Як здиба́лисє нераз -
Та тепер в тривозі.
Як то дальше людьом жити,
Щепитисє, не щепити?
-Я тако ти, Штефцю, скажу
Ну, як тра, то тра,
Видно прийшла на всьой люд
Вот така пора,
Що всім траба защик брати
І нема чо ту гадати.
- Нє, чекай, я що баран
Вірити в сей балаган?
Чо здорового щепити,
Ту заразу в него лєти?
Захворів - то защик дайте
Й за вар'ята не тримайте,
Бо се грип, а не чума,
Як каже моя кума.
-А мій кум все в масці ходит,
Каже се повітрє шкодит,
Коли защик ще прийме,
То го на́пасть не возьме.
Вот прийде слабість до него,
А він має франца сего
Й нутро скаже:"Йди. Вступисє!
За нещеплених возьмисє.
Я маю зарази трошка,
Так для себе, чайна ложка".
Тому, Штефцю, ти не злисє,
А йди Фрайзером штрикнисє.
-Нє, чекай, се примусівка?
Заміж мусит вийти дівка?
За кого їй хтось там скаже
Й навіть твару́ не покаже,
А ти хочеш жий не жий
Не збагну я сего, вбий!
Знов нас к... поділили,
За вопшивку смальцю влєли,
Знов в нас будут "чорні" й "білі"
В єднаковім людскім тілі.
Сварки в хатах, колективах,
Розбрат кормитьсє на жни́вах
І так в нелегку годину
Добиває ту родину,
Розриваючи надвоє,
Бо вони ж "праві" обоє.
-Що ми, Штефцю, можем знати,
Лиш так можу ти сказати,
Ніби всьо до того йде,
Може й єнче ще буде́,
Мо корони і нема
Й всі защики надарма.
21.10.2021 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928612
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2021
автор: Олекса Терен