Опадає листя... Ходить осінь гаєм.
Сумно їй. Птахів уже нема.
Вже срібляться з ранку золотисті коси,
срібло-іній шле, як дар, зима.
Ти, грайливий вітре, чом розхвилювався,
принесли вже вісточку й тобі?
Зима недалеко... певно, відчуваєш
вже холоді срібні її дні?
Чарівна, красива, все прикрасить…
дива-мережива ніжного натче.
І засне під льодом наша тиха річка,
та не буде спати джерельце.
Хоч воно маленьке, в нім вода дзеркальна
дзвінко так співає… Підійди.
Тих, в кого серденько чисте, мов джерельце,
не злякають долі холоди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928829
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2021
автор: Надія Башинська