Осінь змінює барви світу.
Вітер з листом щодня у герці.
Усе менше довкола цвіту,
Та він є у моєму серці.
Небо тягнуть донизу гирі -
Хмурі, чорні, неначе круки.
Відлетіли лелеки в ирій.
Та я чую їх дивні звуки.
У дерев стали рідші гриви.
Без одежі сади. Не сон це.
Дощ виводить сумні мотиви.
Та з очей моїх сходить сонце.
І хай осінь плете канати,
Йде по них, наче смерті янгол.
Весну їй мою не прогнати ,
Танцюватиме в жилах танго.
27.10.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929109
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2021
автор: Крилата (Любов Пікас)