Твоя любов - як погода,
що затирає гострі штрихи,
як переспілі миті втрат,
Затирає кожного нічного метелика, що відточується думками,
стишує синтезом тепла.
І кожну апатію, що вражає альвеоли,
наче осад
канцерогенного смутку,
Накриває своєю тінню,
аби згладити біль.
Твоя любов притискається до моїх видихів,
аби осінь не виверталась зливами,
Щоби не наповнювала своєю вологою
кожний шурхіт тепла;
Щоби більше ніколи не було страшно,
Коли від холоду осені лізуть по шкірі мурахи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929146
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2021
автор: Олеся Шевчук