Небо розкришене в поглядів-синь-намистинок,
кожна торкає, лиш глянеш, до самих глибин.
Ніжиться темінь моя у цих бризках-смішинках,
топиться північ похмура, стихає дум плин.
Літо веселе у погляді, сонячні зайці
з кожним всміханням до мене стрибають здаля.
Довгого дня я ретельно збираю окрайці
в теплі згадки́, де на весь світ два сонця - ти-я.
Дні йдуть за днями із часом навперегонки́.
Кожен жадає можливостей, успіху, щастя...
А мені погляд з смішинками гріє думки -
небо в очах тих розкришене щедро! (так здасться)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929236
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2021
автор: Мар’я Гафінець