Крейдою креслю чи руни, чи долю…

Крейдою  креслю  чи  руни,  чи  долю.
З  кліток  на  волю  вітри  випускаю.
Крила  ростуть  -  розправляю  поволі,
З  чистого  аркуша  все  починаю.

Снігом  укрию  і  місто,  і  будні.
Вибілю  сірість  прозорого  ранку.
Перший  мій  крок  -  у  щасливе  майбутнє,
З  першим  промінчиком,  десь  на  світанку.


Не  надавайте  ніяких  прогнозів,
Не  спокушайте  на  ризик  чи  вчинки.
Чисте  повітря  зі  смаком  морозу,
А  під  ногами  хрумтячі  крижинки.

Не  розповім  куди  йду  і  до  кого,
Хто  дарував  мені  легкість  польоту
Вільного,  радісного  та  стрімкого,
Щоб  дарувати  життю  насолоду...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929280
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2021
автор: Наталі Рибальська