Кит

Дивись  у  серце,  в  ясні  очі,
Та  слухай  голос,  що  тремтить.
За  вікнами  життя  строкоче,  
У  нас  в  кімнаті  радіо  рипить.  

Я  намагаюсь  зазирнути  в  душу.
Я  розібратись  хочу:  що  болить?
Та  ти  вже  втік  давно  на  сушу,  
Я  на  борту  все  думаю,  як  щось  змінить.  

Та  потонули  всі  мої  вагання.
Неначе  одинокий  синій  кит,
Бажаю,  щоб  хтось  вислухав  страждання,
від  гарпуна  у  серце  встановив  той  щит.  

Ти  дивишся,  та  ніби  не  на  мене.
В  очах  твоїх  давно  нічого  не  горить,
Не  бачиш  ні  у  чом'  проблему,
І  радіо  вже  не  рипить;  воно  димить.  

І  полум'я  здіймається  усюди,
Нам  байдуже,  нехай  все  шкереберть  летить,
Там  за  вікном  йдуть  люди.
В  кімнаті  —  кит,  та  китобій  сидить.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929346
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2021
автор: О.Лекса