З роками усвідомив я, прийшов до тями,
Що час, як зірка переморгується з нами.
Над нами небо неосяжне миготить.
Чи бачим, чи не бачим те, а час летить.
Від зірки і до зірки пролітає час.
Чи, може, існував він і без нас?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929352
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2021
автор: Рунельо Вахейко