[i]Світлій пам‘яті
Любові Овсянниково[/i]ї
Ми у цьому світі – подорожні…
Зазвичай живе́мо, як умієм,
а для серця справжній подорожник –
віра щира й заповітна мрія.
Ти осанну Господу співала,
надиха́вшись величчю у Бога.
Не лишила душу на поталу –
відтепер у рай твоя дорога!
За здоров‘я пити уже пізно,
як ступаєш по едемських росах,
бо життя весняну, світлу пісню
доспівала ця невтішна осінь…
30.10.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929372
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2021
автор: Олександр Мачула