Ніч - безсоння у вікні.
Тьмавий ліхтар в унісон
Зі мною думку гадає.
На безпросвітнім полотні
Блукає вогник мерехтливий.
Згорає павутина марень -
Я не один, я ніби дим :
Вже йду гримасою
Піднесення до світла.
Електрика – велика сила -
Не пара зорям тим химерним,
Далеким як моя космічна мрія
(комічна також тут підходить ).
А кожен з нас – окреме диво
Посеред сутінків буття.
І Тесла майже Бог,
Що з відчаю створив тепло…
І гріюся від нього…
І десь той ранок забарився -
Не квапиться
По колу земної осі.
Й лишилася мені
Самотність рідна таємнича,
Немов дружина,
Яку не завжди розумію,
Але від неї таки млію.
Та пару слів - смачна цигарка.
Аж зашкварчало на душі :
Зірвалися у вирій іскорки,
Неначе птахи до свого гнізда.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929446
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2021
автор: Мандрівник