Осінні дні огорнули тумани,
Сріблясті води невтомно гомонять.
Лишень у душі звучать барабани,
Пекучим болем моє серце ятрять.
Посеред осені мій сум блукає,
Залишає на серці свої сліди.
Він пазли життя докупи збирає,
І випробовує дозрілі сади.
Руйнують міцну скелю сильні дощі,
Роблять глибокі і болючі рани.
Усе це чинять нелюдські заздрощі,
Одягають нас у свої кайдани.
Однак, сильна воля, жага до життя,
Знищить, огидні людські пересуди.
Викине бруд і обман у небуття,
Сіятиме свою любов повсюди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929484
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2021
автор: Віктор Варварич