Куди, мурашко, чимчикуєш.
Мурашник далеко ще заблудиш.
Швидко сонечко сідає за гору,
Повернись додому в пору.
На травинці зупинилась,
Навкруг себе обдивилась
І пірнула під травинку,
Там взяла якусь личинку.
Потягнула до гніздечка,
А додому ще далечко.
Тай личинка завелика,
Для мурашки ціла мука.
Подружка вчасно підоспіла
І взялись обох до діла,
Здобич разом протаскали
І в мурашник заховали.
Сонце зайшло за гору ,
Мурашки всі зійшлися в пору,
Спочивать лягли до ранку,
А личинка буде до сніданку.
2021.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929543
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2021
автор: Сокол