Купає осінь
Дощиком сірим,
Ще вітер босий,
Та вже осінній,
Тож заховався
В кучерях листя,
Замилувався
Синім намистом*.
Випливло сонце,
Спило росицю,
Стало в віконця
В хату проситься.
Те ж упустило
Жовту забаву
Донечці й сину,
Щоб пострибали.
Діти сміялись
І веселились,
З зайчиком разом
В тінь покотились.
Тепер усюди
Його шукали.
–Хто скаже, люди,
Чом він зникає?
12.01.2021.
* – ягідки терну восени синіють.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929645
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2021
автор: Ганна Верес