[b][url="https://www.youtube.com/watch?v=kZX13lTPHT4&ab_channel=AdamKrusi%C5%84ski"]кліп[/url][/b]
Ми приходимо й відходим
Так легесенько навшпиньки
І щітками витираєм
Наші капці наші лиця
Щоб слідів не залишити
Щоби сліду не лишилось
Наше місто і будинки
На шнурочку розтягнулись
Над землею ледве-ледве
Як не віє то й не видно
А як вітер раптом стане
То біда зриває якір
Затріпочуть затанцюють
Наше місто і будинки
І летять у стратосферу
Так прибитих в чистім полі
Без опертя без заслони
І без ниточки що хоч би
Причіпала до землі нас
Вітер схопить і несе нас
Ввись за піднятий наш комір
Розкидає десь в простОрі
Нам нічого переждемо
А закінчиться затихне
Повстаємо обтрясемо
Наші ручки і манжети
Щоби сліду не лишилось
Від початку побудуєм
Наше місто і будинки
І машини наші й лампи
Щоби вітер ними грався
Музика Зиґмунта Конєчного
Przychodzimy, odchodzimy
Przychodzimy, odchodzimy
leciuteńko na paluszkach
Szczotkujemy wycieramy
Buty nasze twarze nasze
Żeby śladów nie zostawić
Żeby śladów nie zostało
Miasta nasze domy nasze
Na uwięzi się kołyszą
Tuż nad ziemią ledwo ledwo
Jak wiatr mały to nie widać
A jak wielki wiatr się zdarzy
Wielka bieda puszczą cumy
Zatrzepocą się zatańczą
Miasta nasze domy nasze
I polecą w stratosferę
Przygarbionych w pustym polu
Bez oparcia bez osłony
Bez niteczki choćby coby
Przytwierdzała nas do ziemi
Wiatr nas porwie i poniesie
Za kołnierze podniesione
Porozrzuca gdzieś w przestrzeni
Nam to nic przeczekamy
A jak skończy jak ucichnie
To wstaniemy otrzepiemy
klapy nasze rączki nasze
Żeby śladu nie zostało
Od początku zbudujemy
Miasta nasze domy nasze
Sprzęty nasze lampy nasze
Żeby wiatr miał czym kołysać
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929688
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2021
автор: МАТЕО