Навіки

Сидиш  у  кімнаті  своїй
і  не  знаєш  коли  погасне  світло.
Лягаєш  ти  спати  і  в  сні
ти  бачиш:  все  зникло.
Намагаюсь  зупинитися  на  мить,
все  запам'ятати  швидко.
Що  маю  зараз?  Що  втрачу?
Навіки.
І  ці  безтурботні  дні  говорять  мене:
Тримайся  ти  сильно.
За  людей,  які  близькі  тобі  та  
за  спільне  майбутнє.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929755
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2021
автор: Ноора Янус