Ой ти доле, моя доле.
Моя долечко!
Ой ти поле, моє поле.
Моє полечко!
Там, де в полечку пшениця,
у долині є водиця,
була не одна,
вдвох пили з джерела.
Ой ти доле, моя доле.
Моя долечко!
Ой ти поле, моє поле.
Моє полечко!
Там, де жито золотеє,
цілувала там тебе я,
з ласки джерела
вдвох пили ми до дна.
Ой ти доле, моя доле.
Моя долечко!
Ой ти поле, моє поле.
Моє полечко!
Там, де в полечку калина
пишні ґрона нахилила,
вірила я там
усім твоїм словам.
Ой ти доле, моя доле.
Моя долечко!
Ой ти поле, моє поле.
Моє полечко!
Де пшениця-жито зріє,
наша доленька радіє,
щастя джерела
не випити до дна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929787
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2021
автор: Надія Башинська