Сивіє рань і дихає туманом…
Роса крилом тріпоче на стеблі…
Ще прохолодно тілу і землі,
Трава впилася запахом дурману.
Красою осінь з літом конкурує,
Радіє всяк багатій цій порі.
Не гріє вже так літечка черінь,
Та осінь боса вже до нас мандрує.
Деревам припасла вона мережки,
Пізніше й павутиння напряде.
Працює без утоми день-у-день,
Щоб заквітчати ним до лісу стежку.
31.10.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929947
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2021
автор: Ганна Верес