Не тільки ти осунувся і скис
Під пострілом у попелу і крику,
Я вимітав свій гріх з душі,
Коли у печінки ногою били.
Ні мертвим, ні живим,
Не заздрить небо,
Помийну яму стережи,
Наступна кров
Проллється за сніданок.
І ти осміяний людьми,
За свою землю відстоїш,
Кістками зляжеш за братів,
Відточуючи прапор неба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929956
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2021
автор: Ти не осліп