Й дивіться, дивіться !
Озерніться, озаріться.
Ужасніться, пробудіться !
Гляньте людей розділили,
Просто частину привили.
Владу захвати, людей розділи.
В судах їх страви
Й в багатстві живи!
Нові неогенні хмари,
Страх та смерть.
Ми вимираєм, мертві сутності питаєм.
Ті міцніють та радіють,
Бо їх плани на нас діють.
Ті чорти про душі мріють.
Ми годуєм їх страхами
Той сміються ті над нами.
Жах, страх, безробіття.
Знищення, утилювання.
Може досить вже страждання.
Стерилізація, перерозподіл Землі.
Щоденні погрози, нелюдька влада,
Чортам, чортам - розрада.
В нашій раді зрада.
Чорти аж бісяться,
Скачуть й веселяться.
Був ПоТОП і все він змив,
Мудро БОГ наш учинив.
БОГ , що буде розумів,
ВІн чортів з землі всіх змів.
Знову строять Вавілон.
Той портал війною вкрали,
Все з землею ж бо зрівняли
Та сліди замаскували.
Це не вперше й не востаннє,
Їх насичує страждання.
Байку скажите пишу.
Так. Житям я дорожу.
Наші душі Богом дані,
А тому й не прикасанні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930000
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2021
автор: oreol