Покаже жовті зуби кукурудза,
Прощальним клином в небі журавлі.
Стихає гомін недалечко в лузі,
У снах-туманах рідної землі.
Вночі, як пугач душу розтривожить,
Як нагада історію земну.
Вертає осінь по людську надію,
Почути пісню казки лиш сумну.
Утихнуть барви, посіріють будні,
Оголять струни гілочки беріз.
І теплий вітер півдня з-за лиману,
В мою Синюху напускає сліз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930103
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2021
автор: fialka@