Я чую, що і там і тут,
Розмови різнії ведуть.
Про диво зброю Байрактар,
Що має статус й вищий "дан".
А мовлять, що байрак то ліс,
Що Байрактар, той з неба зліз.
Та ще, в потрібне місце й час,
Щоб кожен порадів із нас.
Спустивсь не тихо, грізно зліз,
Гармату ворога розніс,
І ворог як побитий пес,
Побіг та і завив там десь.
Що мов не так, що Ох! і Ах!,
Що так стрілять по ньому - жах .
Бо тільки він в нас брудом ллє,
Й безкарно наші села б'є.
Калічить, нищить наш народ,
Ордловський найманець і зброд.
Тож відтепер хай буде так,
Для ворогів, густий байрак.
Наш Байрактар надасть вам тями,
Чи приведе когось до ями.
© В. Небайдужий.
м. Київ, 2021 рік.
Примітка:
1. Байрак , в перекладі з турецької мови – Ліс.
2. Дан - ступінь в японських бойових мистецтвах
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930183
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2021
автор: Небайдужий