котиться Спаським узвозом
червоне, розпашіле
од задухи
світ перевертається догори дриґом:
дерева, будинки, люди зустрічні
жінки стривожено ахають
заламують руки до серця
здивовані чоловіки
не можуть втямити
як це так сталось
а діти малі
тицяють пальцями
і заходяться сміхом
бо п’яне сонце
котиться
котиться
котиться
Спаським узвозом
а слідом за ним
перекочуюсь й я
а слідом за мною
мій ровер
що за мить до того
втрапив у діру в асфальті
#doroshpoetry
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930218
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2021
автор: Олег Дорош