Прощався день з вечірньою зорею,
На зміну ніч спішила напрямці,
І хватькома, махаючи косою,
Закінчували працю косарі.
Дзюрчав стрибунчик голосисто в сіні,
Хоч ніч накрила чорним все крилом,
Здавила кріпко непокірні вії
І повалила безпробудним сном.
Ніч ждати ранок буде з нетерпінням,
Той перший промінь ранньої зорі,
Який колись сказав в пориві ніжнім:
«Ти, ніч, завжди подобалась мені».
--
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930226
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2021
автор: Г. Король