Пізня осінь

Тихо...  Тихо  навкруги,
Дрімають  поля  і  луги.
Тумани  розляглись  кругом,
 Земля  прощається  з  теплом.

Укрилась  з  листя  килимком,
На  небі  хмари  вже  клубком...
А  на  ріллі  ,он  ворон  кряче,
Дощі  полили  все  добряче.


Холодний  вітер  часто  дує,
Й  мороз  вже  ранками  чарує,
Вбирає  в  срібло  все  кругом...
Вже  пізня  осінь  за  вікном.

Була  багряна  ,пишна  панна,
Тепер  розхристана  ,  невбрана...
Із  сумом  скинула  багрянці,
Й  летить    від  нас  в  прощальнім  танці.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930304
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2021
автор: Калинонька