Село — це мовина колиска,
В селі лунає солов'їний спів
Одягнено в калинове намисто
Купається в морі квітів і садів.
Немов чума по селах прокотилась,
Чи вихор чар уніс людей.
Тисячі сіл в ізгоях залишились,
Безмовні привиди відчинених дверей.
Хати покинуті й забуті,
Залишилося незаймане майно.
Ніби господар вийшов покурити
І залишив недопите вино.
На вікнах шторки не заслонні,
На образах розшиті рушники.
На столах обруски вишивані,
На кухні вимиті миски.
Висять на стінах фотокартки
Шкільних років, весільних і батьків
І чекають, що рідня прийде до хати,
Та марно, тьма пройшла неходжених років.
Сиротою стала Земля-Мати,
Немає топтаних стежок, доріг.
Ніхто не прийде вже до хати,
На забутий батьківський поріг.
Листопад 2021р.
Обрусок — синонім скатерки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930404
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2021
автор: Сокол