Дивлюсь вікно, то що там твориться?
В тумані вулиця, і сонце тулиться.
Пожовкле листя під ноги скотилось,
Від вітру осіннього в траву забилось.
Блукають тіні якісь несмілі,
І ночі стали темно - сірі.
Та й дні чомусь такі невеселі,
Стоять у черзі на порозі оселі.
Осінь дощами холодними вмиється.
Земля незабаром снігом покриється,
Продують вітрами сніги з морозами,
Зима закашляє холодними грозами.
Чекають усі тепла, щоб сонце,
Всміхалось радістю в віконце.
Щоб водицею талою зима заплакала,
Та дружньо сльозами зі стріхи закапала.
© В. Небайдужий. 2021 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930407
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2021
автор: Небайдужий