Разом з Добі

/дитяче/
Вийшла  із  Добі  осіннього  раночку.
Роси  лежать  на  траві.
Стрімко  біжи́мо  удвох  поза  ґаночком.
Люди  ще  сплять,ми  самі.

Де  ж  ти  узявся,  малесенький  песику,
Чорний,мов  той  вугільок.
Вовчику-братику,милий  голубчику.
В  кого  і  хто  пастушок?

Аби  не  ти,то  і  пісня  б  не  лилася
Й  настрій  не  взявся  б  звідкільсь.
І  то  нічого,що  ніжки  стомилися,
Слідом  біжу  і  кріплюсь.

Ось  і  листочки  додолу  нападали,
Купа,дивись,шарудить.
Хто  там  з-за  дерева  тихо  виглядає?
Фиркає,а  чи  шумить?

Стрімко  біжи́мо  удвох  поза  ґаночком.
Люди  ще  сплять,ми  самі.
Вийшла  із  Добі  осіннього  раночку.
Роси  лежать  на  траві.
08.11.2021р.
В.Мала

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930410
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2021
автор: Валентина Мала