Лиш погляну - знов серце моє калатає від щастя,
Твоя усмішка - й жаром заллє, затріпоче в полоні...
Каждый день - на осколки меня разбивает, на части...
Каждый день, как последний, себя забываю... не помню...
Щогодини шукаю, як вітер, тебе на покосах,
Щохвилини готовий пірнути в безодню безкраю...
Каждый миг, по кусочку, тебя перелистывать просит
Моё сердце... и снова, к тебе я прижавшись, сгораю...
Подаруй мені погляд, а я закарбую світлину,
Де ти щастя промінчик даруєш мені необачно...
Подари только взгляд... ну а я нарисую картину,
Где у нас, в другой жизни, сложилось всё как-то иначе...
Лише погляд - ми знову найближче з тобою, ніж поряд,
Хоч і відстань, мов світ, віддаляє по вимірам різним...
Посмотри на меня, ведь преграда разлуки - не повод
Не скучать, не хотеть, не любить больше собственной жизни...
Лише погляд... Лишь взляд...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930423
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2021
автор: Володимир Науменко