Шалений вітрисько бешкетував
Та вовком голодним вночі завивав,
З дерев усе листя пообривав,
Також і гілля він додолу жбурляв.
Нікому і кроку ступить не давав
І кожного з ніг він сердито збивав.
Ой, ти, вітрюгане, угомонись,
Що ти наробив, шалапуте дивись.
Лиха накоїв сьогодні ти скрізь,
То ж не доводь більш нікого до сліз.
Будь лагідним, теплим і свіжим завжди,
Не накликай ні на кого біди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930540
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2021
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський