Ти давно не приїздив до батьків.
Похилилася хата старенька,
А в садку поросли бур"яни
І немає стежини до неньки.
Як просила,благала тебе
-Ти приїдь хоч на час до нас, сину...
То робота,то часу нема
Так роки пролетіли невпинно.
На могилу прийшов чоловік
Увесь сивий,поморщені руки
Білі квіти поклав до землі
І в батьків вибачався за розлуку.
Як буває в житті і не раз
Ми говорим батькам- уже їду...
І тихенько заплаче душа
Не повернути батьків з того світу....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930671
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2021
автор: лютікі