Колота рана

Моя  любов  глибока,
Мов  колота  рана.
Проникаючи  в  сутність,
Я  зникаю  у  ній,
Розчиняюся,  
Наче  молоко
В  чашці  чаю.
Моє  серце  битися  перестало,
Засніжене,
Схолоджене,  
Ніби  ті  ягоди  взимку.
Птахи  ними  ласують,  
Ковтають  не  жуючи.
Кущ  ягід
Палахкотить,  
Вони  обсідають  його,  
Та  не  для  розмови.  
Любов  живиться  
Такими  загравами.
Інакше  блідне,
Тьмяніє,  
Стає  атласною  
На  дотик,  
Слухняною,  
Без  блиску,  
Без  світла.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930677
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2021
автор: Олена Ганько