Тихесенько, у тво́їй стороні,
Ми склали душі наші, оберемком сіна.
І скирди ті виднілись в далині:
Пом'яті, стомлені і не прикрита спи́на.
Без шуму, не знаючи пропорцій!
Ми відступили в тінь твоїх дерев!
Під владою затійливих емоцій...
Лилися як вода з твоїх джерел.
Та все тихесенько, у тво́їй стороні...
Все більше скирд видніється із да́лі...
І ноги всі поколоті в стерні...
Хоча, стерні, нема на тому перевалі...
2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930697
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2021
автор: Ольга Тютюнник