Завжди було до і після,
А посередині – вона.
Як же швидко згасла іскра.
Це моя вина.
Завжди було до і після,
А посередині – ми.
Я тепер, як у горлі кістка,
Мов сніг у пошуках зими.
Завжди було до і після,
А посередині, напевно, щастя.
У навушниках та сама пісня
Пульсує басом у зап’ястях.
Завжди було до і після,
А посередині спільний спогад,
Палке кохання й улюблене місце,
Дихання, дотики, погляд.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930885
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2021
автор: Андрій Лагута