Яке ж неспокійне,
У нас сьогодення,
Де взяти терпіння,
І сили, й натхнення?...
І ця пандемія,
Й війна йде на Сході,
Аж світ вже німіє,
Від бід у народі...
А ще й катаклізми
Бувають в природі,
Ждемо переміни,
В собі і в народі...
Де взявся цей вірус,
Загнав усіх в хати,
І мінус, знов мінус,
Нам треба долати...
Роботи немає,
І грошей немає,
Як далі нам жити,
Ніхто вже й не знає...
У більшості з нас є,-
Квартира, чи хата,
Платить комунальні,
Як завжди багато...
Шукаєм зачіпки,
Щось хочем продати,
Щоб ті комунальні,
Нам вчасно віддати...
А треба ж ще й їсти
Нам з чогось варити,
Бо ж треба нам вижить,
Й сім"ю накормити...
Важке сьогодення,
Та ми не німієм,
Шукаєм, знаходим,
Живем і радієм...
І молимось Богу,
Щоб все було добре,
Ідем у дорогу,
Шукаєм підмогу...
Усім я сьогодні
Від душі бажаю,
Набратись терпіння,
Й всі біди здолати...
Тож будьте здорові,
Хоча й небагаті,
Сидіть собі дома,
В своїй рідній хаті...
Із часом відійдуть,
Усі негаразди,
Лиш треба нам вірить,-
Все буде прекрасно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930902
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2021
автор: геометрія