Я вийшов із дому так рано,
Що було ще видно зірки,
На серці все гоїлись рани,
Заповнити б в ньому дірки.
Покласти б його біля тебе,
Щоб ти заховала у сон.
І більше нічого не треба,
Лише твої очі, мов льон.
І може б тоді ішов далі,
В надії побачити день.
Та поки в обіймах печалі,
І небо єдина мішень.
07.10.2021
Стаськів М. А.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930940
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2021
автор: Моряк