Давай заплющимо очі на мить,
Уявимо: все, як ми разом хотіли.
Вогонь, який згас, ніби досі горить,
Горять ті вуглі, що давно вже зітліли.
Давай вже не будемо цього разу
Такими сміливими, як були того.
Давай вже не будемо дану образу
Вести до кінця... Бо не буде живого...
Ми вбили живу... Ми любов зпепелили,
Її не повернеш, як будь-яку мить.
Ми вбили життя, яким спільно жили.
Давай тепер порізно спільне творить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930982
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2021
автор: Надія Малишенко