Осінь налила в горнятка густого туману,
Ранок любив її сильно ще досі незнану.
Лилися шлейфом опалого листя парфуми,
Містично бриніли десь в небі арфові струни.
І час зупинився для тих, хто ще вірить у диво,
Пройти повз цей ранок здається було неможливо.
Він пестив, леліяв і так надихав щось писати,
Ви любите осінь? - бо я з нею хочу літати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931027
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2021
автор: Malunka