Гра

Я  свічку  запалив  твого  кохання;
Я  все  наплутав,
То  був  мого  бажання  лиш  пекельний  жар.  

Навіщо  влаштувала  ще  змагання?
Нічого  не  спитав,
Просто  піддайся,  припини  цей  жарт.  

Сильнішої  за  тебе  тут  не  має,
Твої  уста  -  це  мій  устав.
Хитріша  дама  серед  гральних  карт.  

Мій  час  зробити  хід  спливає.
До  тебе  тихо  прошептав:
"Я  знову  дурень,  місс  Азарт".  

І  посмішок  твоїх  ніколи  не  вгадаю,
Минулі  ночі  через  них  не  спав.
Ти  зараз,  люба,  брешеш,  так?  

У  поспіху  всіх  козирів-коханців  викидаю.
Невже  тебе  я  в  картах  наздогнав?
Можливо,  але  в  коханні  лише  ти  -  мастак.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931041
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2021
автор: О.Лекса