Я свічку запалив твого кохання;
Я все наплутав,
То був мого бажання лиш пекельний жар.
Навіщо влаштувала ще змагання?
Нічого не спитав,
Просто піддайся, припини цей жарт.
Сильнішої за тебе тут не має,
Твої уста - це мій устав.
Хитріша дама серед гральних карт.
Мій час зробити хід спливає.
До тебе тихо прошептав:
"Я знову дурень, місс Азарт".
І посмішок твоїх ніколи не вгадаю,
Минулі ночі через них не спав.
Ти зараз, люба, брешеш, так?
У поспіху всіх козирів-коханців викидаю.
Невже тебе я в картах наздогнав?
Можливо, але в коханні лише ти - мастак.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931041
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2021
автор: О.Лекса