розбрелися колючі думки лабіринтом без стін_
цей ретрит-карантин розкладає ніщо по полицях_
ризикнувши на всі лялькарі вже танцюють на спицях,
закарбовує посмішок спазми облич пластилін_
>
обеліски крихкі в теках пам’яті / відблиск розп’яття_
перший іній на скронях, цілюща отрута дощу_
серця поступ ущух, жниці тінь у готичному платті
прошипіла посвяту задувши горбату свічу_
>
заплелися вузлами обірвані лінії долі,
у сумління розлам пнеться чорне коріння гріхів_
закодовані сни вимагають забуті паролі,
сліз солодка ропа роз’їдає палітри сухі_
>
розбрелися колючі думки, відсахнулися мертві_
тихий відчай молитви / окислена доза надії_
на холодній пательні звиваються сумнівів змії,
флегматичні кати присягають сповіданій жертві_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931100
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2021
автор: Ки Ба 1