Відболить, відгорить
сяйва мить,
Білий спалах зірок -
в час назначений.
Тала крижа в цю мить
душу так окропить...
Так призначено.
Відпусти, відпочинь
під крижинами,
Сяйво нових думок
пробіжить полонинами.
Обіцяй, не ділить....
Сяйва мить з половинами.
Цілий день, ціла ніч,
Будь і ти з цілим серцем,
Із цілими диво-людинами.
Якщо, тільки-но згасне вогонь,
Якщо, тільки-но сум
Доторкнеться до скронь...
Відпусти що болить,
відпусти... догорить полонинами.
Твій вогонь - сяйва мить,
Твій вогонь - смутку мить...
Не ховай, хай горить
Днями-тинами.
Стане щирим той шлях...
Не стежинами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931149
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2021
автор: Каа3003