В тишині нічній тверезієш

В  тишині  нічній  тверезієш
Від  думок  ненаситних,  болю  чужих
І  чистим  повітрям  дурманієш,
І  вже  й  не  памятаєш  хто  є  поганим,  а  хто  є  «своїм».

Відкриватись  чужим  легше  ніж  рідним,
Вони  не  осудять,  не  відчують  біди.
Їм  не  стидно  показати  себе  огидним:
Сьогодні  вони  є,  а  завтра  спокійно  зможуть  піти.

Ті  не  залишить  нічого  по  собі.
Може  це  й  краще,  а  може  й  ні.
Та  серце  і  розум  лікують  не  в  жолобі,
А  в  сенсі,  кохані,  вислуханій  тихі  розмові.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931215
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2021
автор: Розалія Гріф