Зелений кущик
Один посеред поля.
Доля нарекла.
Заглянь в самотню душу,
Зціли любов’ю рани.
О, не дивуйся,
Побачивши сліз море.
Плаче світ щодня.
Збувається пророцтво
Й немає протидії.
Спішу помалу.
У думці підганяю
Коней повільних.
Час не стоїть. Ще треба
Заплановане прожить.
Мрію, ідучи.
Заполонив уяву
Віртуальний світ.
Вернись, заки не пізно.
Дивись під ноги! Камінь!..
Спостерігаю
За хмарками у небі.
Уявляється
Карпатська полонина
Й овець отара біла.
Не сомневаюсь –
Ведь вере нужна твёрдость.
В сердца храм вхожу.
Свет Истины сияет,
Тьму ночи разгоняя.
Агні- Йога
Дух неначе спить.
У ритмі почуттєвім
Серця лине стук.
Єднається Спільнота
Вогнем Вселенським чистим
.Агні -Йога
Безтурботний день,
Якого не буває.
Тисяча причин
Нізвідки виникає,
Щоб мрія не здійснилась.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931240
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2021
автор: Едельвейс137