***

Твої  зіниці  —  небо,  хвилюються  від  хмар.
А  погляд  квітне  ніжністю  й  водночас,  наче  жар.
Замріяно  і  втомлено  вдивляєшся  у  даль.
Чому  ж  у  твому  серці  ховається  печаль?

У  всьому  винні  ангели,  тобі  не  дали  крил?
Або  ж  це  кляті  фарби  й  закінчився  акрил?
Мабуть  це  просто  вітер,  змішав  безглузді  дні.
Та  все  ж  я  переконаний,  ми  бачились  у  сні.

У  ньому  пара  постатей  кружляла  в  листопад.
Їм  тепле  листя  викрило  алеї  й  променад.
І  кому  тепер  потрібні  фільми?
Холод  розчиняється  в  обіймах...

2021
Стаськів  М.  А.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931251
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2021
автор: Моряк