Щось з світом цим іде не так!
Хоча і осінь журливо диха.
Самотньо ходить осінній птах
І теж зітхає про літо стиха.
І люди... сірі, як дощ сумний,
Який сховався за хмари в небі,
Він теж чекає, що вітер злий
Скоріш штовхне його, далебі...
Що з вами, люди, скажіть мені,
Чому не бачу в обличчях щастя?
Його немає... Думки сумні
Дорогу стелять кудись...А нащо?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931273
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2021
автор: Vita D.