Сьогодні вранці на плесі, що примерзло, бачила
двійко білих лебедів... Що їх чекає? І що чекає нас?
************************
Цих двійко лебедів на плесі голубім…
Вже трави змерзли, зблідли, посивіли,
Льодком заблисли води молодим,
Вони ж у парі – не відлебеділи…
Не згасла у пташиному єствІ
Любов жива, що долею зоветься;
Завмерли двоє в льодовій петлі –
Лиш вірність лебедина гріє серце.
Не відлетіли лебеді – чому? –
В краї, де сонце пестить і цілує.
У осені палкої на краю
Стрічають зиму, що давно чатує…
Спішить, летить, нуртує плинний час...
Десь лебединий бог вита над ними...
Та не судилось кожному із нас
У парі привітати злюку-зиму.
О лебеді – високії серця!
Ще де весни зеленої світання?
Тримає міцно вас земля оця,
І неповторна вірність… І кохання...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931298
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2021
автор: Світла(Світлана Імашева)