Великий куш

Пробач  мій  друг,  що  я  вже  не  такий,
Що  вже  не  той,  кого  ти  знав  раніше.
Що  погляд  мій  замріяний  —  гіркий,
І  що  від  жартів  вже  не  стане  веселіше.

Пробач  за  дні,  коли  я  був  пустим,
Коли  ти  сам  мав  пити  ту  отруту,
Коли  просив  мене,  щоб  кинув  дим.
Не  вдасться  навіть  мить  одну  забути.

Пробач,  що  я  люблю  тебе  чимдуж,
Жалію  й  тихо  мрію  повернути.
Бо  справжня  дружба,  мов  великий  куш  —
Із  нею  можна  й  королем  на  мить  побути.

15.11.2021
Стаськів  М.  А.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931460
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2021
автор: Моряк