Білу ковдру розстеляє
По ярах та долинах,
На траву спати лягає,
Заслоняє людям шлях.
А як сонце пригріває -
Розтає, немов обман,
Навіть сліду не лишає
Сизий дядечко...( Туман).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931506
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2021
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський